Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

новый ПАЛ

  • 1 новый ПАЛ

    Engineering: new PAL

    Универсальный русско-английский словарь > новый ПАЛ

  • 2 ПАЛ новый

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > ПАЛ новый

  • 3 ПАЛ новый

    Англо-русский словарь технических терминов > ПАЛ новый

  • 4 ПАЛ новый

    Engineering: new PAL

    Универсальный русско-английский словарь > ПАЛ новый

  • 5 ПАЛ новый

    Русско-английский политехнический словарь > ПАЛ новый

  • 6 new PAL

    Универсальный англо-русский словарь > new PAL

  • 7 new PAL

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > new PAL

  • 8 new PAL

    Англо-русский словарь технических терминов > new PAL

  • 9 עולה

    עוֹלֶה
    всплывающий на поверхность

    нарастающий
    развивающийся
    идущий в гору
    иго
    жертвоприношение
    жертва
    преобладающий
    иммигрант
    иммигрантка
    восходящий
    хорей
    господствующий
    * * *

    עולה

    ед. ч. ж. р. /

    עוֹלֶה ז' [נ' עוֹלָה]

    репатриант (в Израиль)

    עוֹלֶה חָדָש

    новый репатриант, оле

    עוֹלֵה רֶגֶל ז' [ר' עוֹלֵי-]

    паломник, пилигрим

    עוֹלֵי הַגַרדוֹם ז"ר

    еврейские борцы, казнённые британскими властями (букв. взошедшие на эшафот)

    ————————

    עולה

    ед.ч., м. р., 1,2,3 л., наст. вр./

    עָלָה [לַעֲלוֹת, עוֹלֶה, יַעֲלֶה]

    1.восходить; подниматься 2.репатриироваться в Израиль 3.стоить (о цене) 4.вытекать, стать ясным 5.возникать (о мысли)

    עָלָה אַרצָה, עָלָה לָאָרֶץ

    репатриировался в Израиль

    עָלָה בָּאֵש

    загорелся; горел

    עָלָה בְּגוֹרָלוֹ

    выпало на его долю

    מֶה עָלָה בְּגוֹרָלוֹ

    что с ним произошло, какая его судьба

    עָלָה בְּדַעֲתוֹ

    он надумал, пришло ему на ум

    עָלָה בְּדַרגָה

    получил повышение

    עָלָה בְּיָדוֹ

    ему удалось

    עָלָה בְּיוֹקֶר

    обошлось дорого

    עָלָה בְּמִשקָל

    прибавил в весе, поправился

    עָלָה בְּקָנֶה אֶחָד עִם

    точно соответствовал

    עָלָה בַּתוֹהוּ

    провалился, не удался

    עָלָה יָפֶה

    удалось

    עָלָה כִּיתָה

    1.перешёл в следующий класс 2.перешёл в более высокую категорию

    עָלָה לַאֲוִויר

    передаёт / выступает по радио или телевидению (разг.)

    עָלָה לִגדוּלָה

    1.достиг высокого, почётного положения 2.прославился

    עָלָה לְגַרדוֹם

    был казнён (букв.взошёл на эшафот)

    עָלָה לוֹ בְּדָם / בְּבּרִיאוּת

    это стоило ему здоровья (сленг)

    עָלָה לוֹ לָרֹאש

    взбрело на ум

    עָלָה לְכּוֹתָרוֹת

    приобрёл известность (букв. появился в газетных заголовках)

    עָלָה לַמִשפָּט

    был предан военному суду, его судили военным судом (арм. сленг)

    עָלָה לְקֶבֶר

    навестил могилу

    עָלָה לְרֶגֶל

    совершил паломничество

    עָלָה לְשִלטוֹן

    пришёл к власти

    עָלָה לַתוֹרָה

    имел честь читать Тору в синагоге

    עָלָה עַל

    1.превосходил что-л. 2.обнаружил

    עָלָה עַל מִישֶהוּ

    задавить к.-т. (сленг)

    עָלָה עַל בָּרִיקָדוֹת

    идти в бой, на баррикады

    עָלָה עַל גדוֹתָיו

    переполнился, вышел из берегов, разлился (о реке)

    עָלָה עַל דֶרֶך הַמֶלֶך

    встал на правильный путь

    עָלָה עַל הַבִּימָה (הַבָּמָה)

    вышел на сцену, выступил на сцене

    עָלָה עַל הַגַל

    использовал момент

    עָלָה עַל הַמְשוֹעָר

    превзошёл все ожидания

    עָלָה עַל הַפֶּרֶק

    стал темой обсуждения

    עָלָה עַל הַקַרקַע

    возник (о поселении)

    עָלָה עַל יְצוּעוֹ

    лёг на кровать, в постель, лёг спать

    עָלָה עַל כָּל דִמיוֹן / הַצִיפִּיוֹת

    превзошёл все ожидания

    עָלָה עַל כֵּס הַמְלוּכָה

    взошёл на престол

    עָלָה עַל מַדִים

    надел военную форму

    עָלָה עַל עִקבוֹתָיו

    обнаружил, нашёл его след

    עָלָה עַל שִׂרטוֹן

    сел на мель, оказался на мели,, потерпел неудачу

    יַעֲלֶה כַּמָה שֶיַעֲלֶה

    сколько бы ни стоило

    לֹא יַעֲלֶה עַל הַדַעַת

    и представить себе невозможно

    עֲלֵה וְהַצלַח !

    желаю успеха! (лит.)

    עָלָה לַמִיטָה

    идти в кровать

    עָלָה בַּגוֹרָל

    на него пал жребий

    לֹא עָלָה בְּקָנֶה אֶחָד עִם

    был несовместим с

    ————————

    עולה

    ед.ч., ж. р., 1,2,3 л., наст. вр./

    עָלָה [לַעֲלוֹת, עוֹלֶה, יַעֲלֶה]

    1.восходить; подниматься 2.репатриироваться в Израиль 3.стоить (о цене) 4.вытекать, стать ясным 5.возникать (о мысли)

    עָלָה אַרצָה, עָלָה לָאָרֶץ

    репатриировался в Израиль

    עָלָה בָּאֵש

    загорелся; горел

    עָלָה בְּגוֹרָלוֹ

    выпало на его долю

    מֶה עָלָה בְּגוֹרָלוֹ

    что с ним произошло, какая его судьба

    עָלָה בְּדַעֲתוֹ

    он надумал, пришло ему на ум

    עָלָה בְּדַרגָה

    получил повышение

    עָלָה בְּיָדוֹ

    ему удалось

    עָלָה בְּיוֹקֶר

    обошлось дорого

    עָלָה בְּמִשקָל

    прибавил в весе, поправился

    עָלָה בְּקָנֶה אֶחָד עִם

    точно соответствовал

    עָלָה בַּתוֹהוּ

    провалился, не удался

    עָלָה יָפֶה

    удалось

    עָלָה כִּיתָה

    1.перешёл в следующий класс 2.перешёл в более высокую категорию

    עָלָה לַאֲוִויר

    передаёт / выступает по радио или телевидению (разг.)

    עָלָה לִגדוּלָה

    1.достиг высокого, почётного положения 2.прославился

    עָלָה לְגַרדוֹם

    был казнён (букв.взошёл на эшафот)

    עָלָה לוֹ בְּדָם / בְּבּרִיאוּת

    это стоило ему здоровья (сленг)

    עָלָה לוֹ לָרֹאש

    взбрело на ум

    עָלָה לְכּוֹתָרוֹת

    приобрёл известность (букв. появился в газетных заголовках)

    עָלָה לַמִשפָּט

    был предан военному суду, его судили военным судом (арм. сленг)

    עָלָה לְקֶבֶר

    навестил могилу

    עָלָה לְרֶגֶל

    совершил паломничество

    עָלָה לְשִלטוֹן

    пришёл к власти

    עָלָה לַתוֹרָה

    имел честь читать Тору в синагоге

    עָלָה עַל

    1.превосходил что-л. 2.обнаружил

    עָלָה עַל מִישֶהוּ

    задавить к.-т. (сленг)

    עָלָה עַל בָּרִיקָדוֹת

    идти в бой, на баррикады

    עָלָה עַל גדוֹתָיו

    переполнился, вышел из берегов, разлился (о реке)

    עָלָה עַל דֶרֶך הַמֶלֶך

    встал на правильный путь

    עָלָה עַל הַבִּימָה (הַבָּמָה)

    вышел на сцену, выступил на сцене

    עָלָה עַל הַגַל

    использовал момент

    עָלָה עַל הַמְשוֹעָר

    превзошёл все ожидания

    עָלָה עַל הַפֶּרֶק

    стал темой обсуждения

    עָלָה עַל הַקַרקַע

    возник (о поселении)

    עָלָה עַל יְצוּעוֹ

    лёг на кровать, в постель, лёг спать

    עָלָה עַל כָּל דִמיוֹן / הַצִיפִּיוֹת

    превзошёл все ожидания

    עָלָה עַל כֵּס הַמְלוּכָה

    взошёл на престол

    עָלָה עַל מַדִים

    надел военную форму

    עָלָה עַל עִקבוֹתָיו

    обнаружил, нашёл его след

    עָלָה עַל שִׂרטוֹן

    сел на мель, оказался на мели,, потерпел неудачу

    יַעֲלֶה כַּמָה שֶיַעֲלֶה

    сколько бы ни стоило

    לֹא יַעֲלֶה עַל הַדַעַת

    и представить себе невозможно

    עֲלֵה וְהַצלַח !

    желаю успеха! (лит.)

    עָלָה לַמִיטָה

    идти в кровать

    עָלָה בַּגוֹרָל

    на него пал жребий

    לֹא עָלָה בְּקָנֶה אֶחָד עִם

    был несовместим с

    Иврито-Русский словарь > עולה

  • 10 Babylon

    ['bæbɪlɔn]
    сущ.
    1)
    а) геогр.; ист.; библ. Вавилон (древний город в Месопотамии, столица Вавилонии в 6 в. до н.э.; место пленения еврейского народа) см. тж. Babel, Babylonia
    2) геогр.; ист.; = Babylonia
    3)

    Babylon the great is fallen, is fallen, and is become the habitation of devils, and the hold of every foul spirit. (...) For all nations have drunk of the wine of the wrath of her fornication, and the kings of the earth have committed fornication with her, and the merchants of the earth are waxed rich through the abundance of her delicacies. (Bible, King James Version; Revelation 1: 2-3) — Пал, пал Вавилон, великая блудница, сделался жилищем бесов и пристанищем всякому нечистому духу. (...) ибо яростным вином блудодеяния своего она напоила все народы, и цари земные любодействовали с нею, и купцы земные разбогатели от великой роскоши её. (Библия, Откровение св. Иоанна Богослова, гл. 18, ст. 2-3)

    б) (новый) Вавилон, (современный) Вавилон (большой город с его суетой, соблазнами и пороками)

    Англо-русский современный словарь > Babylon

  • 11 fall

    I [fɔːl] 1. гл.; прош. вр. fell, прич. прош. вр. fallen
    1)
    а) = fall down / over падать ( с высоты)

    The apple fell from the tree. — Яблоко упало с дерева.

    He fell down the stairs. — Он упал с лестницы.

    The child has fallen down and hurt his knee. — Ребёнок упал и ушиб колено.

    The little girl fell over and hit her head. — Маленькая девочка упала и ударилась головой.

    We fell on our knees before her. — Мы упали перед ней на колени.

    I fell back and hurt my head. — Я упал назад и ушиб голову.

    The boy fell through the ice. — Мальчик провалился под лёд.

    The water's deep here, mind you don't fall in. — Здесь глубоко, смотри не упади в воду.

    The roof of the mine fell in, trapping the miners. — Кровля шахты провалилась, и шахтёры оказались отрезанными.

    He fell over a rock in his path. — Он споткнулся о камень, который лежал на его пути, и упал.

    Syn:
    б) = fall off отпадать, отваливаться

    My top button has fallen off. — У меня оторвалась и упала верхняя пуговица.

    2)
    а) упасть, потерять положение в обществе; пасть морально

    By going to the club Patrick fell among a bad group of people and started stealing people's money. — Патрик стал ходить в клуб, связался с какими-то подонками и стал грабить людей.

    Syn:
    б) потерять невинность, утратить целомудрие ( обычно о женщине); забеременеть

    We had been married eight months before I fell. — Мы были женаты восемь месяцев, прежде чем я забеременела.

    3) падать, идти (об осадках, звёздах)
    4) приходить, наступать (о беде, болезни, сне); охватить ( о чувстве)

    A great stillness fell upon the place. — Наступила мёртвая тишина.

    Wonder fell on all. — Все изумились.

    5) спускаться, наступать (о темноте, ночи)

    Night fell. — Спустилась ночь.

    Dusk is falling. — Спускаются сумерки.

    6) = fall out опадать; выпадать прям. и перен.

    Her hair fell, and her face looked older. — Её волосы поредели и лицо выглядело более старым.

    Your hair is beginning to fall out. — Ваши волосы начинают выпадать.

    7) опускаться, падать

    to let fall — опускать, спускать (якорь, занавес, паруса)

    8) ниспадать, (свободно) падать (об одежде, волосах)

    Her dress falls in pleats from the waist. — Её платье спадает от талии свободными складками.

    Syn:
    10) ( fall from) срываться, слетать с ( уст)

    every word that fell from her lips — каждое слово, которое слетало с её губ

    11) опускаться, убывать

    There were signs of clearing in the west, and the waves began to fall. — На западе стало проясняться, и волны стали успокаиваться.

    My spirits fell. — Моё настроение упало.

    I'm disappointed in your work: it has fallen below your usual standard. — Я недоволен вашей работой, обычно вы работали лучше.

    Your work has fallen from the level we expected from you. — Уровень вашей работы ниже, чем мы от вас ожидали.

    Syn:
    13)
    а) = fall down спускаться вниз по (чему-л.)
    б) = fall off спускаться, иметь наклон ( о местности)

    The land falls off here towards the river. — Здесь резкий спуск к реке.

    Syn:
    14) впадать (о реке, потоке)
    15) стихать, ослабевать, успокаиваться (о ветре, погоде)

    Flames leaped up suddenly and fell again. — Языки пламени внезапно взметнулись вверх и снова погасли.

    The storm fell before seven o'clock. — Буря затихла к семи часам.

    Syn:
    abate, calm 3.
    16) терять живость; вытягиваться ( о выражении лица)

    The countenance of the old man fell. — Лицо старика вытянулось.

    Caleb's face fell a full inch. — Лицо Калеба вытянулось на целый дюйм.

    17) наклоняться; опускаться ( о глазах)
    18) падать, снижаться (о температуре, ценах)

    The temperature has fallen below zero. —Температура упала ниже нуля.

    The cost of meat finally fell. — Цены на мясо наконец снизились.

    The class has fallen below ten students this year. — В этом году в классе осталось меньше десяти человек.

    Syn:
    19) пасть, сдаваться, капитулировать (о городе, крепости, корабле)

    On the third day of the attack, the town fell. — На третий день штурма город пал.

    Syn:
    20) пасть; быть сброшенным ( о власти); гибнуть

    The Ministry was certain to fall in a short time. — Было очевидно, что правительство падёт очень быстро.

    Syn:
    be overthrown, perish
    22) карт. быть взятой, быть битой ( более крупной картой)
    23) крим. быть арестованным; быть осуждённым; быть посаженным в тюрьму
    24) обваливаться, оседать (о здании и т. п.)

    One of the towers had fallen with its own weight. — Одна из башен развалилась под собственной тяжестью.

    25) ( fall into)
    а) делиться, распадаться на (что-л.)
    б) = fall under / within принадлежать к (какому-л. классу)

    to fall into the category — относиться к категории, подпадать под категорию

    The population that falls under the category of poor is less than 7%. — Менее семи процентов населения подпадают под категорию бедных.

    Your suggestion falls within the general area of reorganization. — Ваше предложение - из серии идей по реорганизации.

    26) падать, выпадать, доставаться

    to fall to smb.'s lot — выпадать на чью-л. долю

    The lot fell upon him. — Жребий пал на него.

    The expense must fall upon the purchaser. — Затраты должны падать на покупателя.

    They alone fall to be considered here. — Здесь только на них и следует обращать внимание.

    The property will fall to the eldest son. — Имущество достанется старшему сыну.

    The stress falls on the second syllable. — Ударение падает на второй слог.

    28) ( fall in(to)) впадать в (какое-л. состояние); оказываться в (каком-л. положении)

    Henry fell into one of his fearful rages. — Генри впал в один из своих страшных приступов бешенства.

    to fall in love — ( with) влюбиться (в кого-л.)

    to fall out of love — ( with) разлюбить (кого-л.)

    29) ( fall for) влюбиться в (кого-л.); полюбить (что-л.)

    Jim fell for Mary in a big way when they first met. — Джим по уши влюбился в Мэри с того самого дня, когда они встретились.

    I think you're going to fall for this film. — Мне кажется, тебе понравится этот фильм.

    30) ( fall for) попадаться на (удочку, уловку и пр.)

    Don't fall for that old trick, he's trying to persuade you to buy his goods. — Не поддайся на эту старую как мир уловку, он же хочет впарить тебе свой товар.

    31) (fall + гл., прил.) становиться, перейти в состояние (чего-л.)

    to fall asternмор. отстать

    The memory of his faults had already fallen to be one of those old aches. — Память о его вине превратилась в застарелую боль.

    32) ( fall (up)on) приходиться, падать, происходить, иметь место

    My birthday falls on Sunday. — Мой день рождения попадает на воскресенье.

    New Year's Day falls on a Wednesday. — Новый Год приходится на среду.

    Syn:
    33) рубить, валить ( деревья); валиться ( о дереве)
    Syn:
    34) ( fall from) бросать, покидать (кого-л.), отказываться от верности (кому-л.)

    The followers of Louis were falling from him. — Сторонники Людовика покидали его.

    35) ( fall into) начинать (что-л.), приниматься за (что-л.); приобретать (привычку и т. п.)

    You have fallen into a bad habit of repeating yourself. — У вас появилась дурная привычка повторяться.

    I fell into conversation with an interesting man. — Я вступил в разговор с интересным собеседником.

    36) ( fall (up)on) нападать на (что-л.), налетать на (что-л.); набрасываться на (что-л.)

    The hungry children fell on the food. — Голодные дети набросились на еду.

    37) ( fall (up)on) выпадать на (чью-л. долю), доставаться (кому-л.)

    It falls on me to thank our chairman for his speech. — Мне выпала честь поблагодарить нашего председателя за его речь.

    The blame fell on me as usual. — Как обычно, всю вину возложили на меня.

    38) ( fall (up)on) работать над (чем-л.), разрабатывать (что-л.)

    He fell on the new idea and in the course of time wrote an important book about it. — Он принялся разрабатывать эту идею и через некоторое время написал большую книгу по этому вопросу.

    39) ( fall (up)on) достигать
    40) (fall under / within) попадать в (сферу действия чего-л.); подвергаться (чему-л.)

    to fall within one's jurisdiction — входить в чью-л. компетенцию

    to fall under smb.'s influence — попадать под чьё-л. влияние

    If the answer to your difficulty falls within my experience, I'll give you all the help I can. — Если ваш вопрос относится к сфере моего опыта, я окажу Вам всю возможную помощь.

    These states of matter will fall under our observation. — Данное положение дел будет контролироваться нами.

    41) ( fall to) приниматься за (что-л.), начинать делать (что-л.); набрасываться на (что-л.)

    They fell to work immediately. — Они сразу взялись за работу.

    I fell to thinking about the happy days of the past. — Я принялся думать о счастливых днях прошлого.

    Syn:
    - fall abreast of
    - fall across
    - fall apart
    - fall away
    - fall back
    - fall behind
    - fall down
    - fall foul of
    - fall out
    - fall through
    ••

    to fall into line / step with smb. — подчиняться, соглашаться с кем-л.

    to fall over one another / each other — драться, бороться, соперничать друг с другом

    to fall over backwards to do smth. — разг. лезть из кожи вон, чтобы сделать что-л.

    to fall prey / sacrifice / victim to — прям. и перен. пасть жертвой (чего-л.)

    - fall over oneself
    - fall over backwards
    - fall to the ground
    - fall to pieces
    - fall into place
    2. сущ.

    bad / nasty fall — неудачное падение

    to have / take a fall — падать

    The net broke the tightrope walker's fall. — Сетка смягчила падение канатоходца.

    Syn:
    2) моральное падение; потеря чести; потеря невинности

    The play was about the fall of an honest man. — В пьесе говорилось о моральном падении честного человека.

    Syn:
    3) ( the Fall) рел. грехопадение (согласно Библии, утрата человеком изначальной чистоты и богоподобия в результате первого греха - непослушания Богу; соблазнённые сатаной в образе змея, Адам и Ева нарушили запрет и вкусили плод с древа познания добра и зла, за что были изгнаны из рая)

    the Fall of Man — грехопадение человека, грехопадение Адама

    4) падение, сбрасывание; выпадение (осадков, метеоритов); количество осадков, выпавших за один раз или за определённый период времени
    5) приближение, наступление (сумерек, ночи, зимы)
    6) выпадение (зубов и т. п.)
    7) амер. осень
    Syn:
    8) око́т, рождение (ягнят и т. п.)

    The principal fall of lambs takes place now. — Именно сейчас идёт основной окот овец.

    9) помёт, выводок
    Syn:
    11) упадок, закат
    Syn:
    12) заключительный период, завершающая часть (дня, года, жизни)
    14) ( falls) водопад

    We could see the spray from the falls. — Мы видели брызги от водопада.

    Syn:
    15)
    а) обрыв, склон, откос ( холма); скат, спуск

    The girls saw a little fall of the ground. — Девочки увидели небольшой откос.

    Syn:
    б) высота (обрыва, склона и т. п.)
    16) понижение, снижение, падение (температуры и т. п.)
    17) муз. каданс, каденция
    Syn:
    19) снижение, падение, понижение ( цен)

    Yesterday saw a sudden fall in stock prices. — Вчера произошло резкое падение биржевого курса.

    Syn:
    20) спорт.
    б) схватка, раунд
    21)
    б) лес, сваленный за один сезон
    22) = fall trap капкан, ловушка, западня
    Syn:
    23) падение, поражение, капитуляция ( о городе или крепости)

    The fall of the city followed heavy bombardment. — Сдаче города предшествовала сильная бомбардировка.

    Syn:

    And women rent their tresses for their great prince's fall. — И женщины рвали на себе волосы, горюя о смерти своего великого государя.

    Syn:
    25) крим.
    26)
    а) покрывало, вуаль
    28) тех.; = block and fall канат, цепь подъёмного блока
    29) мор. фал
    30) тех. напор; высота напора
    ••

    Pride will have a fall. посл. — Гордыня до добра не доводит.

    II [fɔːl] сущ.; диал.
    1) крик, издаваемый китобоями, когда кит оказывается в пределах видимости или в пределах загарпунивания

    Англо-русский современный словарь > fall

  • 12 PALn

    сокр. [new PAL] ПАЛ новый

    Большой англо-русский и русско-английский словарь > PALn

  • 13 Pro tempore

    Временно; иногда в соответствии с требованиями времени.
    Удачливый узурпатор [ Наполеон III. - авт. ] пустил в ход все свое искусство, чтобы вслед за военщиной привлечь под свое знамя богачей и власть имущих скопидомов и спекулянтов. "Империя - это мир", - восклицал он, и миллионеры почти боготворили его. "Наш дражайший сын во Христе" - любовно называл его римский папа; а римско-католическое духовенство (pro tempore) приветствовало его, всячески выражая свое доверие и преданность. (К. Маркс, Историческая параллель.)
    Из газет ты, вероятно, знаешь, что Пальмерстон [ Пальмерстон, Генри (1784-1865) - английский государственный деятель, министр иностранных дел (1830-1851, с перерывами), министр внутренних дел (1852-1855), премьер-министр (1855-1865, с перерывом). - авт. ] пал. Те, кто лучше всего знает старого мошенника, больше всего склонны предполагать, что его грубые ошибки за последнее время были допущены сознательно, чтобы pro tempore уйти со сцены. (Он же - Фердинанду Лассалю, 22.II 1858.)
    По получении этого письма сюда больше не пишите, в понедельник я выезжаю к морю и, возможно, уже завтра смогу послать свой новый адрес (pro tempore). (Ф. Энгельс - Карлу Каутскому, 1.VIII 1884.)

    Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Pro tempore

  • 14 PALn

    сокр. от
    new PAL

    Англо-русский словарь технических терминов > PALn

  • 15 PALn

    new PAL - ПАЛ новый

    Англо-русский словарь технических аббревиатур > PALn

  • 16 עולות

    עולות

    мн. ч. ж. р. /

    עוֹלֶה ז' [נ' עוֹלָה]

    репатриант (в Израиль)

    עוֹלֶה חָדָש

    новый репатриант, оле

    עוֹלֵה רֶגֶל ז' [ר' עוֹלֵי-]

    паломник, пилигрим

    עוֹלֵי הַגַרדוֹם ז"ר

    еврейские борцы, казнённые британскими властями (букв. взошедшие на эшафот)

    ————————

    עולות

    мн. ч. ж. р. /

    עוֹלָה נ'

    жертва всесожжения (жертвоприношение, целиком сжигавшееся на алтаре храма)

    ————————

    עולות

    мн.ч., ж. р., 1,2,3 л., наст. вр./

    עָלָה [לַעֲלוֹת, עוֹלֶה, יַעֲלֶה]

    1.восходить; подниматься 2.репатриироваться в Израиль 3.стоить (о цене) 4.вытекать, стать ясным 5.возникать (о мысли)

    עָלָה אַרצָה, עָלָה לָאָרֶץ

    репатриировался в Израиль

    עָלָה בָּאֵש

    загорелся; горел

    עָלָה בְּגוֹרָלוֹ

    выпало на его долю

    מֶה עָלָה בְּגוֹרָלוֹ

    что с ним произошло, какая его судьба

    עָלָה בְּדַעֲתוֹ

    он надумал, пришло ему на ум

    עָלָה בְּדַרגָה

    получил повышение

    עָלָה בְּיָדוֹ

    ему удалось

    עָלָה בְּיוֹקֶר

    обошлось дорого

    עָלָה בְּמִשקָל

    прибавил в весе, поправился

    עָלָה בְּקָנֶה אֶחָד עִם

    точно соответствовал

    עָלָה בַּתוֹהוּ

    провалился, не удался

    עָלָה יָפֶה

    удалось

    עָלָה כִּיתָה

    1.перешёл в следующий класс 2.перешёл в более высокую категорию

    עָלָה לַאֲוִויר

    передаёт / выступает по радио или телевидению (разг.)

    עָלָה לִגדוּלָה

    1.достиг высокого, почётного положения 2.прославился

    עָלָה לְגַרדוֹם

    был казнён (букв.взошёл на эшафот)

    עָלָה לוֹ בְּדָם / בְּבּרִיאוּת

    это стоило ему здоровья (сленг)

    עָלָה לוֹ לָרֹאש

    взбрело на ум

    עָלָה לְכּוֹתָרוֹת

    приобрёл известность (букв. появился в газетных заголовках)

    עָלָה לַמִשפָּט

    был предан военному суду, его судили военным судом (арм. сленг)

    עָלָה לְקֶבֶר

    навестил могилу

    עָלָה לְרֶגֶל

    совершил паломничество

    עָלָה לְשִלטוֹן

    пришёл к власти

    עָלָה לַתוֹרָה

    имел честь читать Тору в синагоге

    עָלָה עַל

    1.превосходил что-л. 2.обнаружил

    עָלָה עַל מִישֶהוּ

    задавить к.-т. (сленг)

    עָלָה עַל בָּרִיקָדוֹת

    идти в бой, на баррикады

    עָלָה עַל גדוֹתָיו

    переполнился, вышел из берегов, разлился (о реке)

    עָלָה עַל דֶרֶך הַמֶלֶך

    встал на правильный путь

    עָלָה עַל הַבִּימָה (הַבָּמָה)

    вышел на сцену, выступил на сцене

    עָלָה עַל הַגַל

    использовал момент

    עָלָה עַל הַמְשוֹעָר

    превзошёл все ожидания

    עָלָה עַל הַפֶּרֶק

    стал темой обсуждения

    עָלָה עַל הַקַרקַע

    возник (о поселении)

    עָלָה עַל יְצוּעוֹ

    лёг на кровать, в постель, лёг спать

    עָלָה עַל כָּל דִמיוֹן / הַצִיפִּיוֹת

    превзошёл все ожидания

    עָלָה עַל כֵּס הַמְלוּכָה

    взошёл на престол

    עָלָה עַל מַדִים

    надел военную форму

    עָלָה עַל עִקבוֹתָיו

    обнаружил, нашёл его след

    עָלָה עַל שִׂרטוֹן

    сел на мель, оказался на мели,, потерпел неудачу

    יַעֲלֶה כַּמָה שֶיַעֲלֶה

    сколько бы ни стоило

    לֹא יַעֲלֶה עַל הַדַעַת

    и представить себе невозможно

    עֲלֵה וְהַצלַח !

    желаю успеха! (лит.)

    עָלָה לַמִיטָה

    идти в кровать

    עָלָה בַּגוֹרָל

    на него пал жребий

    לֹא עָלָה בְּקָנֶה אֶחָד עִם

    был несовместим с

    Иврито-Русский словарь > עולות

  • 17 עולים

    עולים

    мн. ч. м. р. /

    עוּל ז'

    младенец

    עוּל יָמִים

    юный; молодой (лит.)

    ————————

    עולים

    мн. ч. м. р. /

    עוֹלֶה ז' [נ' עוֹלָה]

    репатриант (в Израиль)

    עוֹלֶה חָדָש

    новый репатриант, оле

    עוֹלֵה רֶגֶל ז' [ר' עוֹלֵי-]

    паломник, пилигрим

    עוֹלֵי הַגַרדוֹם ז"ר

    еврейские борцы, казнённые британскими властями (букв. взошедшие на эшафот)

    ————————

    עולים

    мн.ч., м. р., 1,2,3 л., наст. вр./

    עָלָה [לַעֲלוֹת, עוֹלֶה, יַעֲלֶה]

    1.восходить; подниматься 2.репатриироваться в Израиль 3.стоить (о цене) 4.вытекать, стать ясным 5.возникать (о мысли)

    עָלָה אַרצָה, עָלָה לָאָרֶץ

    репатриировался в Израиль

    עָלָה בָּאֵש

    загорелся; горел

    עָלָה בְּגוֹרָלוֹ

    выпало на его долю

    מֶה עָלָה בְּגוֹרָלוֹ

    что с ним произошло, какая его судьба

    עָלָה בְּדַעֲתוֹ

    он надумал, пришло ему на ум

    עָלָה בְּדַרגָה

    получил повышение

    עָלָה בְּיָדוֹ

    ему удалось

    עָלָה בְּיוֹקֶר

    обошлось дорого

    עָלָה בְּמִשקָל

    прибавил в весе, поправился

    עָלָה בְּקָנֶה אֶחָד עִם

    точно соответствовал

    עָלָה בַּתוֹהוּ

    провалился, не удался

    עָלָה יָפֶה

    удалось

    עָלָה כִּיתָה

    1.перешёл в следующий класс 2.перешёл в более высокую категорию

    עָלָה לַאֲוִויר

    передаёт / выступает по радио или телевидению (разг.)

    עָלָה לִגדוּלָה

    1.достиг высокого, почётного положения 2.прославился

    עָלָה לְגַרדוֹם

    был казнён (букв.взошёл на эшафот)

    עָלָה לוֹ בְּדָם / בְּבּרִיאוּת

    это стоило ему здоровья (сленг)

    עָלָה לוֹ לָרֹאש

    взбрело на ум

    עָלָה לְכּוֹתָרוֹת

    приобрёл известность (букв. появился в газетных заголовках)

    עָלָה לַמִשפָּט

    был предан военному суду, его судили военным судом (арм. сленг)

    עָלָה לְקֶבֶר

    навестил могилу

    עָלָה לְרֶגֶל

    совершил паломничество

    עָלָה לְשִלטוֹן

    пришёл к власти

    עָלָה לַתוֹרָה

    имел честь читать Тору в синагоге

    עָלָה עַל

    1.превосходил что-л. 2.обнаружил

    עָלָה עַל מִישֶהוּ

    задавить к.-т. (сленг)

    עָלָה עַל בָּרִיקָדוֹת

    идти в бой, на баррикады

    עָלָה עַל גדוֹתָיו

    переполнился, вышел из берегов, разлился (о реке)

    עָלָה עַל דֶרֶך הַמֶלֶך

    встал на правильный путь

    עָלָה עַל הַבִּימָה (הַבָּמָה)

    вышел на сцену, выступил на сцене

    עָלָה עַל הַגַל

    использовал момент

    עָלָה עַל הַמְשוֹעָר

    превзошёл все ожидания

    עָלָה עַל הַפֶּרֶק

    стал темой обсуждения

    עָלָה עַל הַקַרקַע

    возник (о поселении)

    עָלָה עַל יְצוּעוֹ

    лёг на кровать, в постель, лёг спать

    עָלָה עַל כָּל דִמיוֹן / הַצִיפִּיוֹת

    превзошёл все ожидания

    עָלָה עַל כֵּס הַמְלוּכָה

    взошёл на престол

    עָלָה עַל מַדִים

    надел военную форму

    עָלָה עַל עִקבוֹתָיו

    обнаружил, нашёл его след

    עָלָה עַל שִׂרטוֹן

    сел на мель, оказался на мели,, потерпел неудачу

    יַעֲלֶה כַּמָה שֶיַעֲלֶה

    сколько бы ни стоило

    לֹא יַעֲלֶה עַל הַדַעַת

    и представить себе невозможно

    עֲלֵה וְהַצלַח !

    желаю успеха! (лит.)

    עָלָה לַמִיטָה

    идти в кровать

    עָלָה בַּגוֹרָל

    на него пал жребий

    לֹא עָלָה בְּקָנֶה אֶחָד עִם

    был несовместим с

    Иврито-Русский словарь > עולים

  • 18 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 19 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 20 draw

    I 1. I
    1) rubber draws резина тянется; I like shoes that draw я люблю эластичную обувь; the sails drew паруса надулись
    2) a chimney must draw труба должна тянуть /обладать тягой/: this chimney won't draw в этой трубе нет тяги; the pump is drawing насос [хорошо] качает /работает/
    3) let the tea draw пусть чай настоится; in this jug herbs are drawing в этом кувшине настаиваются травы
    4) the two teams drew команды сыграли вничью; if we draw если у нас будет ничья; play to win, not to draw играй, чтобы выиграть, ничья не нужна; the match has drawn матч окончился с ничейным результатом
    2. II
    1) draw in some manner the cart draws easily эту телегу легко тянуть; the sledge drew slowly санки медленно катились; such a tooth draws easily такой зуб легко удалить /вырвать/; draw somewhere draw near (nearer, close, etc.) приближаться, придвигаться или подходить и т.д..; when he drew near когда он приблизился; draw aside /to one side/ отступать, отодвигаться; отойти в сторону /посторониться/; as time draws near (er) по мере тоге,.как приближается /наступает/ назначенный срок || (as) her time draws near (по мере того, как) приближается ее время /срок/ [рожать]
    2) draw in some manner this chimney draws badly эта труба плохо тянет; this cigar does not draw well эта сигара плохо курится
    3) draw at some time this speaker (such a play, etc.) always draws этот оратор и т.д. всегда собирает большую аудиторию; draw in some manner the play draws /is drawlog/ well эта пьеса делает хорошие сборы
    4) draw in some manner tea draws wen when covered если чай накрыть /укутать/, он хорошо настаивается
    3. III
    1) draw smth. draw a train (a wagon, a cart, etc.) тянуть /тащить/ железнодорожный состав и т.д..: draw a chair (a bench, a table, etc.) пододвигать стул и т.д.., draw the blinds (the curtains) задергивать или открывать шторы (занавеси)
    2) draw smth. draw a rope (a string, a thread, etc.) вытягивать /расправлять/ канат и т.д..; draw a wire а) тянуть проволоку; б) вытягивать проволоку; draw a bow натягивать лук; draw reins (a bridle, a bit, etc.) натягивать вожжи и т.д.
    3) draw smth. draw a cork (a nail, a hook, etc.) вытаскивать пробку и т.д..; draw a tooth выдергивать зуб; draw a pistol (a knife, a sword, etc.) выхватывать /вытаскивать/ пистолет и т.д.
    4) draw smth. draw coal извлекать /добывать/ уголь || draw blood пустить или оттянуть кровь; cups (pultices) draw blood банки (компрессы) оттягивают кровь; leeches draw blood пиявки отсасывают кровь
    5) draw smb., smth. draw a chicken (a duck, the bird, etc.) потрошить курицу и т.д..; draw an abscess вытягивать гной
    6) || draw a (smb.'s) bath налить (для кого-л.) ванну
    7) draw smth. draw one's pay (a salary, supplies, rations, a prize, 5 per cent interest, etc.) получать зарплату и т.д. draw profit извлекать /получать/ прибыль
    8) draw smth. draw lots тянуть жребий: draw a card вытаскивать /вытягивать/ карту [из колоды]; draw a winner (a winning number, etc.) вытащить билет и т.д.., на который пал выигрыш; draw a blank а) вытянуть пустой номер; б) ничего не добиться || draw a prison term coll. получить /заработать, "схлопотать"/ срок [тюремного заключения]
    9) draw smth. draw a deep breath сделать глубокий вдох; he stopped to draw breath он остановился, чтобы перевести дыхание; draw one's last breath умереть, испустить дух; draw one's first breath сделать первый вдох, родиться; draw a sigh вздохнуть
    10) draw smb., smth. draw a crowd (a large audience, etc.) собирать толпу и т.д..; draw a full house делать полный сбор; draw the bees (the butterflies, etc.) привлекать /притягивать/ пчел и т.д.., the bright flower drew her eye яркий цветок привлек ее внимание
    11) draw smth. draw applause (a sigh, tears, etc.) вызывать аплодисменты и т.д..; draw great consequences повлечь за собой серьезные последствия; draw trumps заставить [кого-л.] ходить с козыря; draw the enemy's fire вызывать огонь противника
    12) draw smth. draw tea (herbs) настаивать чай (травы)
    13) draw smth. draw a game сыграть [игру] вничью
    14) || draw so much water naut. иметь определенную осадку; the ship draws ten feet of water этот корабль имеет осадку в десять футов
    4. IV
    draw smth. in some manner
    1) draw a cart heavily с трудом тащить повозку; quickly draw the curtains быстро задернуть занавески
    2) he quickly drew his gun он быстро выхватил пистолет
    3) draw one's pay regularly регулярно получать зарплату
    4) this joke regularly draws applause эта шутка всегда вызывает аплодисменты
    5. V
    || draw smb. a bath налить /приготовить/ кому-л. ванну
    6. VI
    draw smth. to some state
    1) draw a string (a net, a belt, etc.) tighter) затянуть /подтянуть/ веревку и т.д. потуже
    2) draw a well dry выкачивать /осушать/ колодец
    7. XI
    1) be drawn by smb. a carriage was drawn by horses карету тянули /везли/ лошади
    2) be (feel) drawn to smb., smth. I felt (was) drawn to her меня тянуло /я испытывал влечение/ к ней
    3) be drawn the match was drawn матч окончился вничью; the battle was drawn бой не дал перевеса ни той, ни другой стороне
    8. XVI
    1) draw to (into, etc.) smth. draw to the wall отступать /отодвигаться, отходить, пятиться/ [назад] к стене; I want, you to draw closer to the fire я хочу, чтобы вы пододвинулись к камину /подвинулись ближе к огню/; the train draws into the station поезд подходит к перрону /прибывает/; snails draw into their shells улитки прячутся в свои ракушки; draw along smth. a curtain draws freely along the wire занавес легко скользит по проволоке: draw round smth., smb. draw round the table (round the car, round the fire, round the stranger, etc.) собраться вокруг стола и т.д..; draw on smb. draw on those in front (on the other runners, etc.) догонять /настигать/ идущих впереди и т.д..; draw to /towards/ smth. draw to an end /to a close, to conclusion/ подходить к концу; it drew towards night (towards evening) близилась ночь, вечерело, день клонился к вечеру
    2) draw (up)on smth. draw upon one's savings (on one's reserves, on one's capital, etc.) черпать [деньги] из своих сбережений и т.д..; draw on the bank брать деньги из банка; I have по resources to draw on у меня нет средств, на которые можно было бы рассчитывать; draw on the strength of smb.'s friendship черпать силы /находить поддержку/ в чьей-л. дружбе; when 1 was writing the book I drew on my memory (on my imagination, etc.) память и т.д. очень помогла мне в работе над книгой; he drew on his faith вера его укрепляла; in her grief she drew largely on her friends' sympathy сочувствие друзей придавало ей силы, чтобы справиться с горем: draw on smb. draw on him for help (on smb. for money, on one's friends for a loan, etc.) обращаться к нему за помощью и т.д..: он whom shall I draw for advance? кто выдаст мне аванс?
    3) draw for smth., smb. draw for places (for seats, for turns, etc.) решать путем жеребьевки, кому какое место и т.д. достанется; draw for partners тянуть жребий, чтобы определить партнера
    9. XVIII
    || draw into oneself уходить в себя, замыкаться
    10. XXI1
    1) draw smth. to (into, toward, over, etc.) smth. draw one's chair to the table (a table nearer to the window, a sofa toward the fire, etc.) пододвинуть стул к столу и т.д..: draw a curtain over a window задернуть занавеску на окне; draw a veil over one's face закрыть лицо вуалью; draw a hat (a cap) over one's face натянуть /надвинуть, нахлобучить/ шапку (фуражку) на лоб; draw a bed into a room втащить кровать в комнату; draw smth., smb. towards smb. draw smth. towards oneself пододвигать что-л. к себе; he drew her towards himself он привлек ее к себе, он обнял ее
    2) draw smth. from /out of/ smth. draw a purse from /out of/ a pocket вытаскивать кошелек из кармана; draw water from the well набирать воды из колодца; draw beer (wine) from a barrel нацеживать пива (вина) из бочки; draw coal from a mine добывать уголь из шахты
    3) || draw a bath for smb. налить /приготовить/ ванну для кого-л.
    4) draw smth. in smth. draw a prize in a lottery вытянуть счастливый билет в лотерее; draw smth. for smth., smb. draw lots for the game устанавливать путем жеребьевки, кто с кем играет или кто на какой половине поля играет; draw cards for a partner cards снять карту, чтобы определить партнера
    5) draw smth. from smth., smb. draw tears from smb.'s eyes исторгнуть слезы у кого-л.; draw a groan from smb. заставить кого-л. застонать; draw a confession from smb. вырвать у кого-л. признание
    6) draw smth. from /within/ smth., smb. draw a salary from a firm (an income from business, information from the newspaper. inspiration from nature, etc.) получать зарплату в какой-л. фирме и т.д.., she drew consolation from his presence она находила утешение в его присутствии; he drew strength from within himself он в самом себе черпал силы; draw a moral from events извлекать урок из событий; draw smth. on smth. draw a commission on a transaction получить комиссионные за сделку; draw smb. from smth., smb. draw the team from members of the club (members from all ranks of society, etc.) набирать команду из членов клуба и т.д.
    7) draw smth. from smth. draw an inference from his actions сделать соответствующий вывод из его поступков; draw different conclusions from the same facts приходить к различным выводам на основании одних и тех же фактов; draw smth. between smth. draw a comparison (a parallel) between smth. проводить сравнение (параллель) между чем-то и чем-то; you must draw distinctions between these two things между этими двумя вещами нужно делать различие, эти две вещи нужно различать
    8) draw smb. to smth. draw many people to the theatre привлекать массы в театр; draw smb. into smth. draw smb. into a conversation (into a conspiracy, into a conflict, into war, etc.) втягивать /вовлекать/ кого-л. в беседу и т.д. || draw smb.'s attention to smth., smb. (to the beautiful picture, to the shop window, to the strange man, to the pretty girl, etc.) привлекать чье-л. внимание к чему-л., кому-л. и т.д.., обращать чье-л. внимание на что-л., кого-л. и т.д..; draw smb.'s attention away from smth., smb. отвлекать чье-л. внимание от чего-л., кого-л.
    11. XXII
    draw smb. into doing smth. draw him into buying a new car уговорить его купить новый автомобиль; вовлечь его в авантюру с покупкой новой машины; draw the neighbours into helping them привлечь соседей к работе по оказанию им помощи; draw them into plotting against the president втянуть /вовлечь/ их в заговор против президента
    II 1. I
    can you draw? вы умеете рисовать?
    2. II
    draw in some manner draw badly (quickly, cleverly, etc.) хорошо и т.д. чертить или рисовать
    3. III
    1) draw smth. draw a plan (a diagram, a map of the area, etc.) начертить план и т.д..; draw a straight line провести прямую линию; draw smth., smb. draw a picture (a bunch of flowers, a portrait, a girl, etc.) нарисовать картину и т.д..; draw a word portrait дать /нарисовать/ словесный портрет; draw a brilliant picture of life in the country нарисовать яркую картону сельской жизни
    2) draw smth. draw a bill of exchange (a cheque) выписать вексель (чек); draw a sentence составить предложение
    4. XVI
    draw in smth. draw in pencil (in ink, in water-colours, etc.) делать рисунок в карандаше и т.д..; he always draws in charcoal он всегда рисует углем
    5. XXI1
    1) draw smth. between smth. draw a line between two points проводить линию между двумя точками: draw smth., smb. from smth., smb. draw a picture from nature (from a model, etc.) рисовать картину с натуры и т.д. ; draw a character in a novel from life (from observations and experience, etc.) нарисовать образ / создать персонаж/ в романе из жизни и т.д.
    2) draw smth. on smth. draw a cheque (a bill, etc.) on a bank (on his firm, etc.) выписать чек на банк и т.д. || draw a cheque to order выписывать чек на предъявителя

    English-Russian dictionary of verb phrases > draw

См. также в других словарях:

  • ПАЛ — (гол. морск.). 1) свая у пристани, в гавани, иногда несколько свай, сцепленных вместе для прикрепления судов. 2) геральдическое выражение: часть щита, пересекающая его перпендикулярно. 3) часть шпиля, прикрепленная к окружности палгеда (см.),… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Новый Торг — Город Торжок Флаг Герб …   Википедия

  • Пал Чернай — Паль Чернаи Общая информация Полное имя Паль Чернаи Прозвище Капризная Дева …   Википедия

  • Чернай, Пал — Паль Чернаи Общая информация Полное имя Паль Чернаи Прозвище Капризная Дева …   Википедия

  • Новичелис, маркиз ("Фрег. Пал.") — Смотри также >> Испанец. Новый губернатор Филиппинских островов, нечто вроде вице короля . От него ждут много доброго. Он затевает разные реформы , но в губернаторе один недостаток: он слишком исполнен своего достоинства, гордится древностью рода …   Словарь литературных типов

  • Фаддеев, Семен ("Фрег. Пал.") — Смотри также >> Молодой, коренастый, гладко остриженный матрос; младенец с исполинскими кулаками . Числился при адмиральской каюте, с откомандированием в вестовые к Гончарову. Лицо у Ф. всегда было обращено несколько стороной к предмету, на… …   Словарь литературных типов

  • Персия — (Persia) Персия это древнее название страны в Юго Западной Азии, которая с 1935 года официально называется Ираном Древнее государство Персия, история Персии, правители Персии, искусство и культура Персии Содержание Содержание Определение… …   Энциклопедия инвестора

  • Суворов, Александр Васильевич — (князь Италийский, граф Рымникский) — генералиссимус Российских войск, фельдмаршал австрийской армии, великий маршал войск пьемонтских, граф Священной Римской империи, наследственный принц Сардинского королевского дома, гранд короны и кузен …   Большая биографическая энциклопедия

  • Александр II (часть 2, I-VII) — ЧАСТЬ ВТОРАЯ. Император Александр II (1855—1881). I. Война (1855). Высочайший манифест возвестил России о кончине Императора Николая и о воцарении его преемника. В этом первом акте своего царствования молодой Государь принимал пред лицом… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Список персонажей Warcraft — В Википедии есть портал «Warcraft» Содержание 1 А …   Википедия

  • Иоанн IV Васильевич Грозный — — царь и великий князь всея Руси, старший сын великого князя Василия ??? Иоанновича и второй супруги его Елены Васильевны, урожденной княжны Глинской, род. 25 августа 1530 г., вступил на великокняжеский престол 4 декабря 1533 г., венчан на… …   Большая биографическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»